| | | | |
| зуботехні́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | зуботехні́чний | зуботехні́чна | зуботехні́чне | зуботехні́чні |
| родовий | зуботехні́чного | зуботехні́чної | зуботехні́чного | зуботехні́чних |
| давальний | зуботехні́чному | зуботехні́чній | зуботехні́чному | зуботехні́чним |
| знахідний | зуботехні́чний | зуботехні́чну | зуботехні́чне | зуботехні́чні |
| орудний | зуботехні́чним | зуботехні́чною | зуботехні́чним | зуботехні́чними |
| місцевий | на/у зуботехні́чному, зуботехні́чнім | на/у зуботехні́чній | на/у зуботехні́чному, зуботехні́чнім | на/у зуботехні́чних |
