| | |
| зумо́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зумо́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зумо́влюймо |
| 2 особа | зумо́влюй | зумо́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зумо́влюватиму | зумо́влюватимемо, зумо́влюватимем |
| 2 особа | зумо́влюватимеш | зумо́влюватимете |
| 3 особа | зумо́влюватиме | зумо́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зумо́влюю | зумо́влюємо, зумо́влюєм |
| 2 особа | зумо́влюєш | зумо́влюєте |
| 3 особа | зумо́влює | зумо́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зумо́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зумо́влював | зумо́влювали |
| жін. р. | зумо́влювала |
| сер. р. | зумо́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зумо́влюваний |
| Безособова форма |
| зумо́влювано |
| Дієприслівник |
| зумо́влювавши |
