| | |
| зупини́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зупини́тися, зупини́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зупині́мося, зупині́мось, зупині́мся |
| 2 особа | зупини́ся, зупини́сь | зупині́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зупиню́ся, зупиню́сь | зупинимо́ся, зупинимо́сь, зупини́мся |
| 2 особа | зупини́шся | зупините́ся, зупините́сь |
| 3 особа | зупини́ться | зупиня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зупини́вся, зупини́всь | зупини́лися, зупини́лись |
| жін.р. | зупини́лася, зупини́лась |
| сер.р. | зупини́лося, зупини́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зупини́вшись |
