| зцу́пити – дієслово доконаного виду | ||
| (стягти) | ||
| Інфінітив | зцу́пити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зцу́пмо | |
| 2 особа | зцуп | зцу́пте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зцу́плю | зцу́пимо, зцу́пим |
| 2 особа | зцу́пиш | зцу́пите |
| 3 особа | зцу́пить | зцу́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зцу́пив | зцу́пили |
| жін.р. | зцу́пила | |
| сер.р. | зцу́пило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зцу́плений | ||
| Безособова форма | ||
| зцу́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| зцу́пивши | ||
| [розм.] | ||