| | |
| зцу́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (стягувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зцу́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зцу́плюймо |
| 2 особа | зцу́плюй | зцу́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зцу́плюватиму | зцу́плюватимемо, зцу́плюватимем |
| 2 особа | зцу́плюватимеш | зцу́плюватимете |
| 3 особа | зцу́плюватиме | зцу́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зцу́плюю | зцу́плюємо, зцу́плюєм |
| 2 особа | зцу́плюєш | зцу́плюєте |
| 3 особа | зцу́плює | зцу́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зцу́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зцу́плював | зцу́плювали |
| жін. р. | зцу́плювала |
| сер. р. | зцу́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зцу́плюваний |
| Безособова форма |
| зцу́плювано |
| Дієприслівник |
| зцу́плювавши |
| | |
| [розм.] | | |
