| | | | |
| зцяцько́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | зцяцько́ваний | зцяцько́вана | зцяцько́ване | зцяцько́вані |
| родовий | зцяцько́ваного | зцяцько́ваної | зцяцько́ваного | зцяцько́ваних |
| давальний | зцяцько́ваному | зцяцько́ваній | зцяцько́ваному | зцяцько́ваним |
| знахідний | зцяцько́ваний, зцяцько́ваного | зцяцько́вану | зцяцько́ване | зцяцько́вані, зцяцько́ваних |
| орудний | зцяцько́ваним | зцяцько́ваною | зцяцько́ваним | зцяцько́ваними |
| місцевий | на/у зцяцько́ваному, зцяцько́ванім | на/у зцяцько́ваній | на/у зцяцько́ваному, зцяцько́ванім | на/у зцяцько́ваних |
