| зціли́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | зціли́тель | зціли́телі |
| родовий | зціли́теля | зціли́телів |
| давальний | зціли́телеві, зціли́телю | зціли́телям |
| знахідний | зціли́теля | зціли́телів |
| орудний | зціли́телем | зціли́телями |
| місцевий | на/у зціли́телеві, зціли́телю, зціли́телі | на/у зціли́телях |
| кличний | зціли́телю | зціли́телі |