| зчаро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зчаро́ваний | зчаро́вана | зчаро́ване | зчаро́вані |
| родовий | зчаро́ваного | зчаро́ваної | зчаро́ваного | зчаро́ваних |
| давальний | зчаро́ваному | зчаро́ваній | зчаро́ваному | зчаро́ваним |
| знахідний | зчаро́ваний, зчаро́ваного | зчаро́вану | зчаро́ване | зчаро́вані, зчаро́ваних |
| орудний | зчаро́ваним | зчаро́ваною | зчаро́ваним | зчаро́ваними |
| місцевий | на/у зчаро́ваному, зчаро́ванім | на/у зчаро́ваній | на/у зчаро́ваному, зчаро́ванім | на/у зчаро́ваних |
| [розм.] | ||||