| зчленува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зчленува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зчлену́ймо | |
| 2 особа | зчлену́й | зчлену́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зчлену́ю | зчлену́ємо, зчлену́єм |
| 2 особа | зчлену́єш | зчлену́єте |
| 3 особа | зчлену́є | зчлену́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зчленува́в | зчленува́ли |
| жін.р. | зчленува́ла | |
| сер.р. | зчленува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зчлено́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| зчлено́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| зчленува́вши | ||