| з’ясо́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | з’ясо́вуваний | з’ясо́вувана | з’ясо́вуване | з’ясо́вувані |
| родовий | з’ясо́вуваного | з’ясо́вуваної | з’ясо́вуваного | з’ясо́вуваних |
| давальний | з’ясо́вуваному | з’ясо́вуваній | з’ясо́вуваному | з’ясо́вуваним |
| знахідний | з’ясо́вуваний | з’ясо́вувану | з’ясо́вуване | з’ясо́вувані |
| орудний | з’ясо́вуваним | з’ясо́вуваною | з’ясо́вуваним | з’ясо́вуваними |
| місцевий | на/у з’ясо́вуваному, з’ясо́вуванім | на/у з’ясо́вуваній | на/у з’ясо́вуваному, з’ясо́вуванім | на/у з’ясо́вуваних |