зя́тів – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зя́тів | зя́тева | зя́теве | зя́теві |
родовий | зя́тевого | зя́тевої | зя́тевого | зя́тевих |
давальний | зя́тевому | зя́тевій | зя́тевому | зя́тевим |
знахідний | зя́тів, зя́тевого | зя́теву | зя́теве | зя́теві, зя́тевих |
орудний | зя́тевим | зя́тевою | зя́тевим | зя́тевими |
місцевий | на/у зя́тевому, зя́тевім | на/у зя́тевій | на/у зя́тевому, зя́тевім | на/у зя́тевих |