зя́ючий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зя́ючий | зя́юча | зя́юче | зя́ючі |
родовий | зя́ючого | зя́ючої | зя́ючого | зя́ючих |
давальний | зя́ючому | зя́ючій | зя́ючому | зя́ючим |
знахідний | зя́ючий | зя́ючу | зя́юче | зя́ючі |
орудний | зя́ючим | зя́ючою | зя́ючим | зя́ючими |
місцевий | на/у зя́ючому, зя́ючім | на/у зя́ючій | на/у зя́ючому, зя́ючім | на/у зя́ючих |