з’є́днувальний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | з’є́днувальний | з’є́днувальна | з’є́днувальне | з’є́днувальні |
родовий | з’є́днувального | з’є́днувальної | з’є́днувального | з’є́днувальних |
давальний | з’є́днувальному | з’є́днувальній | з’є́днувальному | з’є́днувальним |
знахідний | з’є́днувальний | з’є́днувальну | з’є́днувальне | з’є́днувальні |
орудний | з’є́днувальним | з’є́днувальною | з’є́днувальним | з’є́днувальними |
місцевий | на/у з’є́днувальному, з’є́днувальнім | на/у з’є́днувальній | на/у з’є́днувальному, з’є́днувальнім | на/у з’є́днувальних |