з’є́днування – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | з’є́днування | |
родовий | з’є́днування | |
давальний | з’є́днуванню | |
знахідний | з’є́днування | |
орудний | з’є́днуванням | |
місцевий | на/у з’є́днуванні, з’є́днуванню | |
кличний | з’є́днування* |