| з’є́днувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | з’є́днувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | з’є́днуймо | |
| 2 особа | з’є́днуй | з’є́днуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | з’є́днуватиму | з’є́днуватимемо, з’є́днуватимем |
| 2 особа | з’є́днуватимеш | з’є́днуватимете |
| 3 особа | з’є́днуватиме | з’є́днуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | з’є́дную | з’є́днуємо, з’є́днуєм |
| 2 особа | з’є́днуєш | з’є́днуєте |
| 3 особа | з’є́днує | з’є́днують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| з’є́днуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | з’є́днував | з’є́днували |
| жін. р. | з’є́днувала | |
| сер. р. | з’є́днувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| з’є́днуваний | ||
| Безособова форма | ||
| з’є́днувано | ||
| Дієприслівник | ||
| з’є́днувавши | ||