| | |
| зібга́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зібга́тися, зібга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зібга́ймося, зібга́ймось |
| 2 особа | зібга́йся, зібга́йсь | зібга́йтеся, зібга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зібга́юся, зібга́юсь | зібга́ємося, зібга́ємось, зібга́ємся |
| 2 особа | зібга́єшся | зібга́єтеся, зібга́єтесь |
| 3 особа | зібга́ється | зібга́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зібга́вся, зібга́всь | зібга́лися, зібга́лись |
| жін.р. | зібга́лася, зібга́лась |
| сер.р. | зібга́лося, зібга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зібга́вшись |
