| зі́гну́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зі́гну́тий | зі́гну́та | зі́гну́те | зі́гну́ті |
| родовий | зі́гну́того | зі́гну́тої | зі́гну́того | зі́гну́тих |
| давальний | зі́гну́тому | зі́гну́тій | зі́гну́тому | зі́гну́тим |
| знахідний | зі́гну́тий, зі́гну́того | зі́гну́ту | зі́гну́те | зі́гну́ті, зі́гну́тих |
| орудний | зі́гну́тим | зі́гну́тою | зі́гну́тим | зі́гну́тими |
| місцевий | на/у зі́гну́тому, зі́гну́тім | на/у зі́гну́тій | на/у зі́гну́тому, зі́гну́тім | на/у зі́гну́тих |