| зім’я́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зім’я́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зімні́мо, зімні́м | |
| 2 особа | зімни́ | зімні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зімну́ | зімнемо́, зімне́м |
| 2 особа | зімне́ш | зімнете́ |
| 3 особа | зімне́ | зімну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зім’я́в | зім’я́ли |
| жін.р. | зім’я́ла | |
| сер.р. | зім’я́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зім’я́тий | ||
| Безособова форма | ||
| зім’я́то | ||
| Дієприслівник | ||
| зім’я́вши | ||