| зіпсу́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зіпсу́тий | зіпсу́та | зіпсу́те | зіпсу́ті |
| родовий | зіпсу́того | зіпсу́тої | зіпсу́того | зіпсу́тих |
| давальний | зіпсу́тому | зіпсу́тій | зіпсу́тому | зіпсу́тим |
| знахідний | зіпсу́тий, зіпсу́того | зіпсу́ту | зіпсу́те | зіпсу́ті, зіпсу́тих |
| орудний | зіпсу́тим | зіпсу́тою | зіпсу́тим | зіпсу́тими |
| місцевий | на/у зіпсу́тому, зіпсу́тім | на/у зіпсу́тій | на/у зіпсу́тому, зіпсу́тім | на/у зіпсу́тих |
| [розм.] | ||||