| | |
| зіско́взувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зіско́взувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зіско́взуймо |
| 2 особа | зіско́взуй | зіско́взуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіско́взуватиму | зіско́взуватимемо, зіско́взуватимем |
| 2 особа | зіско́взуватимеш | зіско́взуватимете |
| 3 особа | зіско́взуватиме | зіско́взуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіско́взую | зіско́взуємо, зіско́взуєм |
| 2 особа | зіско́взуєш | зіско́взуєте |
| 3 особа | зіско́взує | зіско́взують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зіско́взуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зіско́взував | зіско́взували |
| жін. р. | зіско́взувала |
| сер. р. | зіско́взувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зіско́взувавши |
