| зіста́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зіста́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зіста́вмо | |
| 2 особа | зіста́в | зіста́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зіста́влю | зіста́вимо, зіста́вим |
| 2 особа | зіста́виш | зіста́вите |
| 3 особа | зіста́вить | зіста́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зіста́вив | зіста́вили |
| жін.р. | зіста́вила | |
| сер.р. | зіста́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зіста́влений | ||
| Безособова форма | ||
| зіста́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| зіста́вивши | ||