| | |
| зішкріба́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зішкріба́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зішкріба́ймо |
| 2 особа | зішкріба́й | зішкріба́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зішкріба́тиму | зішкріба́тимемо, зішкріба́тимем |
| 2 особа | зішкріба́тимеш | зішкріба́тимете |
| 3 особа | зішкріба́тиме | зішкріба́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зішкріба́ю | зішкріба́ємо, зішкріба́єм |
| 2 особа | зішкріба́єш | зішкріба́єте |
| 3 особа | зішкріба́є | зішкріба́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зішкріба́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зішкріба́в | зішкріба́ли |
| жін. р. | зішкріба́ла |
| сер. р. | зішкріба́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зішкріба́вши |
