з’ї́дений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | з’ї́дений | з’ї́дена | з’ї́дене | з’ї́дені |
родовий | з’ї́деного | з’ї́деної | з’ї́деного | з’ї́дених |
давальний | з’ї́деному | з’ї́деній | з’ї́деному | з’ї́деним |
знахідний | з’ї́дений, з’ї́деного | з’ї́дену | з’ї́дене | з’ї́дені, з’ї́дених |
орудний | з’ї́деним | з’ї́деною | з’ї́деним | з’ї́деними |
місцевий | на/у з’ї́деному, з’ї́денім | на/у з’ї́деній | на/у з’ї́деному, з’ї́денім | на/у з’ї́дених |