з’їдли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | з’їдли́вий | з’їдли́ва | з’їдли́ве | з’їдли́ві |
родовий | з’їдли́вого | з’їдли́вої | з’їдли́вого | з’їдли́вих |
давальний | з’їдли́вому | з’їдли́вій | з’їдли́вому | з’їдли́вим |
знахідний | з’їдли́вий, з’їдли́вого | з’їдли́ву | з’їдли́ве | з’їдли́ві, з’їдли́вих |
орудний | з’їдли́вим | з’їдли́вою | з’їдли́вим | з’їдли́вими |
місцевий | на/у з’їдли́вому, з’їдли́вім | на/у з’їдли́вій | на/у з’їдли́вому, з’їдли́вім | на/у з’їдли́вих |
[діал.] |