| з’ї́житися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | з’ї́житися, з’ї́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | з’ї́жмося, з’ї́жмось | |
| 2 особа | з’ї́жся | з’ї́жтеся, з’ї́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | з’ї́жуся, з’ї́жусь | з’ї́жимося, з’ї́жимось, з’ї́жимся |
| 2 особа | з’ї́жишся | з’ї́житеся, з’ї́житесь |
| 3 особа | з’ї́житься | з’ї́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | з’ї́жився, з’ї́живсь | з’ї́жилися, з’ї́жились |
| жін.р. | з’ї́жилася, з’ї́жилась | |
| сер.р. | з’ї́жилося, з’ї́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| з’ї́жившись | ||