| калі́куватий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | калі́куватий | калі́кувата | калі́кувате | калі́куваті |
| родовий | калі́куватого | калі́куватої | калі́куватого | калі́куватих |
| давальний | калі́куватому | калі́куватій | калі́куватому | калі́куватим |
| знахідний | калі́куватий, калі́куватого | калі́кувату | калі́кувате | калі́куваті, калі́куватих |
| орудний | калі́куватим | калі́куватою | калі́куватим | калі́куватими |
| місцевий | на/у калі́куватому, калі́куватім | на/у калі́куватій | на/у калі́куватому, калі́куватім | на/у калі́куватих |