| калі́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | калі́чений | калі́чена | калі́чене | калі́чені |
| родовий | калі́ченого | калі́ченої | калі́ченого | калі́чених |
| давальний | калі́ченому | калі́ченій | калі́ченому | калі́ченим |
| знахідний | калі́чений, калі́ченого | калі́чену | калі́чене | калі́чені, калі́чених |
| орудний | калі́ченим | калі́ченою | калі́ченим | калі́ченими |
| місцевий | на/у калі́ченому, калі́ченім | на/у калі́ченій | на/у калі́ченому, калі́ченім | на/у калі́чених |