| калі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | калі́чний | калі́чна | калі́чне | калі́чні |
| родовий | калі́чного | калі́чної | калі́чного | калі́чних |
| давальний | калі́чному | калі́чній | калі́чному | калі́чним |
| знахідний | калі́чний | калі́чну | калі́чне | калі́чні |
| орудний | калі́чним | калі́чною | калі́чним | калі́чними |
| місцевий | на/у калі́чному, калі́чнім | на/у калі́чній | на/у калі́чному, калі́чнім | на/у калі́чних |
| [розм.] | ||||