| | |
| каменува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | каменува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | камену́ймо |
| 2 особа | камену́й | камену́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | каменува́тиму | каменува́тимемо, каменува́тимем |
| 2 особа | каменува́тимеш | каменува́тимете |
| 3 особа | каменува́тиме | каменува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | камену́ю | камену́ємо, камену́єм |
| 2 особа | камену́єш | камену́єте |
| 3 особа | камену́є | камену́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| камену́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | каменува́в | каменува́ли |
| жін. р. | каменува́ла |
| сер. р. | каменува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| камено́ваний |
| Безособова форма |
| камено́вано |
| Дієприслівник |
| каменува́вши |
