| камі́нний1 – прикметник | ||||
| (кам’яний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | камі́нний | камі́нна | камі́нне | камі́нні |
| родовий | камі́нного | камі́нної | камі́нного | камі́нних |
| давальний | камі́нному | камі́нній | камі́нному | камі́нним |
| знахідний | камі́нний, камі́нного | камі́нну | камі́нне | камі́нні, камі́нних |
| орудний | камі́нним | камі́нною | камі́нним | камі́нними |
| місцевий | на/у камі́нному, камі́ннім | на/у камі́нній | на/у камі́нному, камі́ннім | на/у камі́нних |