| | |
| канонізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | канонізува́тися, канонізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | канонізува́тиметься | канонізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | канонізу́ється | канонізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| канонізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | канонізува́вся, канонізува́всь | канонізува́лися, канонізува́лись |
| жін. р. | канонізува́лася, канонізува́лась |
| сер. р. | канонізува́лося, канонізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| канонізува́вшись |
