| кану́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кану́дливий | кану́длива | кану́дливе | кану́дливі |
| родовий | кану́дливого | кану́дливої | кану́дливого | кану́дливих |
| давальний | кану́дливому | кану́дливій | кану́дливому | кану́дливим |
| знахідний | кану́дливий, кану́дливого | кану́дливу | кану́дливе | кану́дливі, кану́дливих |
| орудний | кану́дливим | кану́дливою | кану́дливим | кану́дливими |
| місцевий | на/у кану́дливому, кану́дливім | на/у кану́дливій | на/у кану́дливому, кану́дливім | на/у кану́дливих |