| карава́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | карава́нний | карава́нна | карава́нне | карава́нні |
| родовий | карава́нного | карава́нної | карава́нного | карава́нних |
| давальний | карава́нному | карава́нній | карава́нному | карава́нним |
| знахідний | карава́нний | карава́нну | карава́нне | карава́нні |
| орудний | карава́нним | карава́нною | карава́нним | карава́нними |
| місцевий | на/у карава́нному, карава́ннім | на/у карава́нній | на/у карава́нному, карава́ннім | на/у карава́нних |