| карака́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | карака́тий | карака́та | карака́те | карака́ті |
| родовий | карака́того | карака́тої | карака́того | карака́тих |
| давальний | карака́тому | карака́тій | карака́тому | карака́тим |
| знахідний | карака́тий, карака́того | карака́ту | карака́те | карака́ті, карака́тих |
| орудний | карака́тим | карака́тою | карака́тим | карака́тими |
| місцевий | на/у карака́тому, карака́тім | на/у карака́тій | на/у карака́тому, карака́тім | на/у карака́тих |