| карау́лити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | карау́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | карау́льмо | |
| 2 особа | карау́ль | карау́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | карау́литиму | карау́литимемо, карау́литимем |
| 2 особа | карау́литимеш | карау́литимете |
| 3 особа | карау́литиме | карау́литимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | карау́лю | карау́лимо, карау́лим |
| 2 особа | карау́лиш | карау́лите |
| 3 особа | карау́лить | карау́лять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| карау́лячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | карау́лив | карау́лили |
| жін. р. | карау́лила | |
| сер. р. | карау́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| карау́ливши | ||