| | |
| карау́лити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | карау́лити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | карау́льмо |
| 2 особа | карау́ль | карау́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | карау́литиму | карау́литимемо, карау́литимем |
| 2 особа | карау́литимеш | карау́литимете |
| 3 особа | карау́литиме | карау́литимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | карау́лю | карау́лимо, карау́лим |
| 2 особа | карау́лиш | карау́лите |
| 3 особа | карау́лить | карау́лять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| карау́лячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | карау́лив | карау́лили |
| жін. р. | карау́лила |
| сер. р. | карау́лило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| карау́ливши |
