| | |
| карбонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | карбонізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | карбонізу́ймо |
| 2 особа | карбонізу́й | карбонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | карбонізува́тиму | карбонізува́тимемо, карбонізува́тимем |
| 2 особа | карбонізува́тимеш | карбонізува́тимете |
| 3 особа | карбонізува́тиме | карбонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | карбонізу́ю | карбонізу́ємо, карбонізу́єм |
| 2 особа | карбонізу́єш | карбонізу́єте |
| 3 особа | карбонізу́є | карбонізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| карбонізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | карбонізува́в | карбонізува́ли |
| жін. р. | карбонізува́ла |
| сер. р. | карбонізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| карбонізо́ваний |
| Безособова форма |
| карбонізо́вано |
| Дієприслівник |
| карбонізува́вши |
