| | | | |
| карпологі́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | карпологі́чний | карпологі́чна | карпологі́чне | карпологі́чні |
| родовий | карпологі́чного | карпологі́чної | карпологі́чного | карпологі́чних |
| давальний | карпологі́чному | карпологі́чній | карпологі́чному | карпологі́чним |
| знахідний | карпологі́чний | карпологі́чну | карпологі́чне | карпологі́чні |
| орудний | карпологі́чним | карпологі́чною | карпологі́чним | карпологі́чними |
| місцевий | на/у карпологі́чному, карпологі́чнім | на/у карпологі́чній | на/у карпологі́чному, карпологі́чнім | на/у карпологі́чних |
