| каруко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | каруко́вий | каруко́ва | каруко́ве | каруко́ві |
| родовий | каруко́вого | каруко́вої | каруко́вого | каруко́вих |
| давальний | каруко́вому | каруко́вій | каруко́вому | каруко́вим |
| знахідний | каруко́вий, каруко́вого | каруко́ву | каруко́ве | каруко́ві, каруко́вих |
| орудний | каруко́вим | каруко́вою | каруко́вим | каруко́вими |
| місцевий | на/у каруко́вому, каруко́вім | на/у каруко́вій | на/у каруко́вому, каруко́вім | на/у каруко́вих |