| | |
| католи́читися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | католи́читися, католи́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | католи́чмося, католи́чмось |
| 2 особа | католи́чся | католи́чтеся, католи́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | католи́читимуся, католи́читимусь | католи́читимемося, католи́читимемось, католи́читимемся |
| 2 особа | католи́читимешся | католи́читиметеся, католи́читиметесь |
| 3 особа | католи́читиметься | католи́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | католи́чуся, католи́чусь | католи́чимося, католи́чимось, католи́чимся |
| 2 особа | католи́чишся | католи́читеся, католи́читесь |
| 3 особа | католи́читься | католи́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| католи́чачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | католи́чився, католи́чивсь | католи́чилися, католи́чились |
| жін. р. | католи́чилася, католи́чилась |
| сер. р. | католи́чилося, католи́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| католи́чившись |
