| керни́ця – іменник жіночого роду | ||
| (криниця) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | керни́ця | керни́ці |
| родовий | керни́ці | керни́ць |
| давальний | керни́ці | керни́цям |
| знахідний | керни́цю | керни́ці |
| орудний | керни́цею | керни́цями |
| місцевий | на/у керни́ці | на/у керни́цях |
| кличний | керни́це* | керни́ці* |
| [діал.] |