| Кизилку́м – іменник чоловічого роду | ||
| (пустеля) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | Кизилку́м | |
| родовий | Кизилку́му | |
| давальний | Кизилку́му, Кизилку́мові | |
| знахідний | Кизилку́м | |
| орудний | Кизилку́мом | |
| місцевий | на/у Кизилку́мі, по Кизилку́му | |
| кличний | Кизилку́ме* | |
| [вживається також у формі: Кизилку”ми] |