кили́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кили́мний | кили́мна | кили́мне | кили́мні |
родовий | кили́много | кили́мної | кили́много | кили́мних |
давальний | кили́мному | кили́мній | кили́мному | кили́мним |
знахідний | кили́мний | кили́мну | кили́мне | кили́мні |
орудний | кили́мним | кили́мною | кили́мним | кили́мними |
місцевий | на/у кили́мному, кили́мнім | на/у кили́мній | на/у кили́мному, кили́мнім | на/у кили́мних |