| ки́ра́т – іменник чоловічого роду | ||
| (пристрій для перенесення тяглової сили коней або волів до обертальних частин молотарки, січкарні тощо; кінний привод) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ки́ра́т | ки́ра́ти |
| родовий | ки́ра́та | ки́ра́тів |
| давальний | ки́ра́ту, ки́ра́тові | ки́ра́там |
| знахідний | ки́ра́т | ки́ра́ти |
| орудний | ки́ра́том | ки́ра́тами |
| місцевий | на/у ки́ра́ті | на/у ки́ра́тах |
| кличний | ки́ра́те* | ки́ра́ти* |
| [арх.] |