| кла́нцатий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кла́нцатий | кла́нцата | кла́нцате | кла́нцаті |
| родовий | кла́нцатого | кла́нцатої | кла́нцатого | кла́нцатих |
| давальний | кла́нцатому | кла́нцатій | кла́нцатому | кла́нцатим |
| знахідний | кла́нцатий | кла́нцату | кла́нцате | кла́нцаті |
| орудний | кла́нцатим | кла́нцатою | кла́нцатим | кла́нцатими |
| місцевий | на/у кла́нцатому, кла́нцатім | на/у кла́нцатій | на/у кла́нцатому, кла́нцатім | на/у кла́нцатих |