| клинцьо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | клинцьо́ваний | клинцьо́вана | клинцьо́ване | клинцьо́вані |
| родовий | клинцьо́ваного | клинцьо́ваної | клинцьо́ваного | клинцьо́ваних |
| давальний | клинцьо́ваному | клинцьо́ваній | клинцьо́ваному | клинцьо́ваним |
| знахідний | клинцьо́ваний | клинцьо́вану | клинцьо́ване | клинцьо́вані |
| орудний | клинцьо́ваним | клинцьо́ваною | клинцьо́ваним | клинцьо́ваними |
| місцевий | на/у клинцьо́ваному, клинцьо́ванім | на/у клинцьо́ваній | на/у клинцьо́ваному, клинцьо́ванім | на/у клинцьо́ваних |