| | |
| клопота́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | клопота́тися, клопота́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | клопочі́мося, клопочі́мось, клопочі́мся |
| 2 особа | клопочи́ся, клопочи́сь | клопочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | клопота́тимуся, клопота́тимусь | клопота́тимемося, клопота́тимемось, клопота́тимемся |
| 2 особа | клопота́тимешся | клопота́тиметеся, клопота́тиметесь |
| 3 особа | клопота́тиметься | клопота́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | клопочу́ся, клопочу́сь | клопо́чемося, клопо́чемось, клопо́чемся |
| 2 особа | клопо́чешся | клопо́четеся, клопо́четесь |
| 3 особа | клопо́четься | клопо́чуться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| клопо́чучись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | клопота́вся, клопота́всь | клопота́лися, клопота́лись |
| жін. р. | клопота́лася, клопота́лась |
| сер. р. | клопота́лося, клопота́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| клопота́вшись |
