| клопітни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | клопітни́й | клопітна́ | клопітне́ | клопітні́ |
| родовий | клопітно́го | клопітно́ї | клопітно́го | клопітни́х |
| давальний | клопітно́му | клопітні́й | клопітно́му | клопітни́м |
| знахідний | клопітни́й, клопітно́го | клопітну́ | клопітне́ | клопітні́, клопітни́х |
| орудний | клопітни́м | клопітно́ю | клопітни́м | клопітни́ми |
| місцевий | на/у клопітно́му, клопітні́м | на/у клопітні́й | на/у клопітно́му, клопітні́м | на/у клопітни́х |