клоччяни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | клоччяни́й | клоччяна́ | клоччяне́ | клоччяні́ |
родовий | клоччяно́го | клоччяно́ї | клоччяно́го | клоччяни́х |
давальний | клоччяно́му | клоччяні́й | клоччяно́му | клоччяни́м |
знахідний | клоччяни́й | клоччяну́ | клоччяне́ | клоччяні́ |
орудний | клоччяни́м | клоччяно́ю | клоччяни́м | клоччяни́ми |
місцевий | на/у клоччяно́му, клоччяні́м | на/у клоччяні́й | на/у клоччяно́му, клоччяні́м | на/у клоччяни́х |