клуба́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | клуба́тий | клуба́та | клуба́те | клуба́ті |
родовий | клуба́того | клуба́тої | клуба́того | клуба́тих |
давальний | клуба́тому | клуба́тій | клуба́тому | клуба́тим |
знахідний | клуба́тий, клуба́того | клуба́ту | клуба́те | клуба́ті, клуба́тих |
орудний | клуба́тим | клуба́тою | клуба́тим | клуба́тими |
місцевий | на/у клуба́тому, клуба́тім | на/у клуба́тій | на/у клуба́тому, клуба́тім | на/у клуба́тих |